Дзенькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:44, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дзенькати, -каю, -єш, одн. в. дзенькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у.