Ледарь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ле́дарь, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. Погуби ледачу ледарь. К. Псал. 13.