Добавка
Добавка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Тлумачення у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах
ДОБА́ВКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що добавляння. Мітка [атома] найпростіше досягається добавкою незначної кількості радіоактивного ізотопу (Наука і життя, 5, 1959, 21); Використання.. борошна [з сіна] з незначною добавкою концентрованих кормів дало змогу зберегти поголів'я свиней (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 10); // Те, що є доповненням до чого-небудь. Без добавки і борщ не смачний (Номис, 1864, № 10589); Відомо, що вже стародавні будівельники для поліпшення водостійкості вапняних розчинів добавляли до них деякі речовини, які надавали вапну здатності затвердівати у воді. Такі добавки називали гідравлічними (Таємниці вапна, 1957, 57).
2. Додаткова порція їжі. — Нехай мене гусениця передушить, коли я не заробив у вас доброї вечері з добавкою... (Юрій Яновський, II, 1954, 140); Вона таким смачним борщем пригостила дорогого гостя, що він і добавки попросив... (Василь Минко, Ясні зорі, 1951
Всесвітній словник української мови
відмінок однина множина
називний доба́вка доба́вки родовий доба́вки доба́вок давальний доба́вці доба́вкам знахідний доба́вку доба́вки орудний доба́вкою доба́вками місцевий на/у доба́вці на/у доба́вках кличний доба́вко* доба́вки*
