Мливо

Мливо, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. Канев. у. У млин я з мливом раз прийшов. Млак. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. Каменец. у. У нас і жмені млива немає. Каменец. у. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне. Г. Барв. 393.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЕРНО, зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); // у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388). ♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93); // у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81); // перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).

Словник української мови: в 11 томах

БО́РОШНО, а, сер.

1. Продукт розмелювання хлібного зерна; мука. Де борошно, там і порошно (Номис, 1864, № 9875); А було так, що ні дрібка солі, ні пилини борошна... (Панас Мирний, II, 1954, 46); Виносить мати коржиків із молодого борошна (Андрій Малишко, I, 1956, 273).

2. Порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини. Риб'яче борошно виготовляють на рибних промислах, висушуючи і розмелюючи цілі риби або їх відходи (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 614); Фосфоритне борошно; Кісткове борошно.

Ілюстрації

Див. також

• Борошно

Джерела та література

1. Борошно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.