Гуляка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:32, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гуляка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п’яницею бурлакою і ледащомгулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.