Підводити

Підво́дити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Стор. МПр. 105. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. Греб. 386. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... Я вас зараз підведу, ви певне здалека. Гн. І. 90. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Мнж. 9. Маруся підвела очиці вгору. Кв. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. МВ. І. 57. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Kolb. I. 56. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. Мир. Пов. II. 80. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. МВ. (О. 1862. III. 68). Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. Рудч. Ск. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Кв. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела. Чуб. V. 231.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:
1. Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось. Бере [Іван] Химку за руку і підводить до панича (Панас Мирний, V, 1955, 231); Олексій Максимович уже обняв його за плечі, підводив ближче до стола (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 269); Управитель його стрів на рундуці, підвів до покоїв (Марко Вовчок, I, 1955, 175); Гнат уже стоїть на ґанку і жде, доки йому підведуть коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65);

За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого-небудь (машину, судно і т. ін.). Моряк зачепив швартовим багром дошку і поволі почав підводити його [катер] до причалу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 5); На верстатах загального призначення оператор вручну установлює і знімає виріб, пускає і зупиняє верстат, підводить і відводить каретку (Технологія різального інструмента, 1959, 284);
Спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось. Степан Васильович.. опускається на коліна і легенько підводить руки до ополонки (Михайло Стельмах, I, 1962, 646); Одну щучку ніяк не могла спіймати [Орися]. Тільки підводила руку, як рибина.. прослизала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 511);
у сполуч. із сл. вода, газ і т. ін. Споруджуючи спеціальний провід, сполучати його з чим-небудь. Багато праці забрали земляні роботи.. А викопати канала, що підводить воду до турбін, а змурувати турбінні камери, закласти фундамент станції! (Юрій Яновський, II, 1954, 168); — Та ще ж канал не готовий... — Воду не підвели... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79);
перен., у сполуч. із. сл. розмова, мова. Спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату. Про одруження ніколи й мови не заводив.. А якщо дівчина сама бувало підведе його до цієї теми, признавався одверто: «Моя молода ще на припічку кашу їсть!» (Андрій Головко, II, 1957, 514); Артем глянув на ходики на стіні, — час уже було йти, — і сказав, підводячи до кінця розмову: — Ну, що ж, придивись (Андрій Головко, II, 1957, 448);
перен. Готувати кого-небудь до сприйняття певної думки, виконання певних дій і т. ін.; бути причиною такої підготовки. Хоч її й підвели вже до думки, що чекати на нього марно, проте не хотілось змиритися з цим (Яків Баш, Надія, 1960, 284);
діал. Проводжати. Панотець на радощах, що так хутко спекався гостя з дому, підвів їх аж на дорогу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 256).

2. на що, до чого і без додатка, перен. Схиляти, штовхати кого-небудь на якісь учинки, перев. негативні; підбивати. Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки? ..А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138); Підвів [писар] справника, щоб не допрошував Левка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 297).
3. Не виконувати потрібного, необхідного і т. ін., шкодячи чому-небудь, дошкуляючи комусь. Я досі ще не знаю, коли виїду звідси,.. — ортопедист мене підвів, робить апарата неможливо довго (Леся Українка, V, 1956, 274); Голобородько ні разу не підвів комдива. Розпорядження й накази, що йшли через ад'ютанта, передавались кому слід чітко й вчасно (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 115).
4. Робити кольорову смугу по низу стіни в хаті з долівкою; іншим кольором мастити призьбу, припічок і т. ін. Щодня підмазувала [Малайка] комин та підводила червоним глеєм припічок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); — Баба Бородавчиха дуже гарно вміла підводити піч і лежанку (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 297); Призьбу [Мотря] жовтою глиною підвела (Панас Мирний, I, 1949, 133).
5. Підраховуючи, робити підсумок. Соня сиділа коло свого столика, низько схилившись над паперами, підводила рахунки вистави (Степан Васильченко, II, 1959, 199); Сам він людина святої вдачі, що не вадило йому підводити баланси трьох крамниць (Яків Качура, II, 1958, 376).
6. Споруджувати які-небудь будови; будувати. Немов хотів він [Дніпро], наш старий, Всю силу показати, Мов підганяв він нас — мерщій Підводьте мур загати! (Леонід Первомайський, II, 1958, 247); Ми вмієм працювать, творити, підводити нові міста (Ростислав Братунь, Вересень, 1945, 5).