Квилина

Квили́на, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, малась мя єдину, далась мене, ненько, навіки в квилину. Гол. III. 319.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. Шевч. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Макс. (1849) 23. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає. (англ.)to languish,　(яп.)うめき声する

Ілюстрації

[plach Ivana.png]

Медіа

==Див. також== https://www.facebook.com/youthsfera/videos/-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%8F%D0%BA-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7%D0%B8-%D1%89%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0-%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7/2715370195224045/

==Джерела та література== http://www.mova.info/wordlist.aspx?l1=179&for=*43A*432*438*43B*438*43D*430