Клопотати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:24, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Клопотати, -почу, -чеш, гл. 1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Ном. № 2711. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Гол. І. 131. Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, нехай погуляє дівчиною. МВ. І. 35. Не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ! 2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Клопотати&oldid=26768