Кавал
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:23, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кава́л, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. Ум. Кавалець, кавалок, -кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки. Ном. № 6473. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Чуб. І. 147. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Грин. III. 556. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду. Гол; І. 9.