Навідуватися

Навідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. навідатися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115. НАВІДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб., І, 1955, 117); Старий Ключман, звісний на всю околицю лихвар, почав щораз частіше навідуватися до панів (Кобр., Вибр., 1954, 120); Терентій не сумнівався, що Мар'ян знову навідається до оселі, щоб пом'янути в ній Фросину (Стельмах, І, 1962, 183); * Образно. Вже кілька днів перестав навідуватися передранковий приморозок (Ле, Міжгір'я, 1953, 7).

2. рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Учора надвечір проходив Толя із своїми друзями повз двір Мармази, і каже Толя хлопцям, щоб вони почекали, а він забіжить до діда, навідається, може сьогодні той дасть йому перепела в клітці (Коп., Сон. ранок, 1951, 103).

Навідуватися - дієслово, недоконаний вид.

Словник синонімів ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.

Інфінітив наві́дувати

	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа наві́дуймо 2 особа наві́дуй наві́дуйте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа наві́дуватиму наві́дуватимемо, наві́дуватимем 2 особа наві́дуватимеш наві́дуватимете 3 особа наві́дуватиме наві́дуватимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа наві́дую наві́дуємо, наві́дуєм 2 особа наві́дуєш наві́дуєте 3 особа наві́дує наві́дують Активний дієприкметник

Дієприслівник наві́дуючи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. наві́дував наві́дували жін. р. наві́дувала сер. р. наві́дувало Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник наві́дуваний Безособова форма наві́дувано Дієприслівник наві́дувавши