Кландати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:38, 28 грудня 2020; Opsheikina.fpmv20 (обговорення • внесок)
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах
КЛА́НДАТИ, аю, аєш, недок., кого, діал.
Прохати. Вхопив гроші у його [нього] з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав (Сл. Б. Грінченка); – Як .. прохати-кландати – і так як-небудь переб'ємся [зорати поле] (Панас Мирний); – Чого я мушу кландати когось, а своє покидати? (Іван Ле).