Маленечкий

Мале́нечкий, -а, -е. Ум. отъ малий.

Сучасні словники

Зменшувально-пестлива форма від МАЛЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. З маленької іскри великий вогонь буває (Номис, 1864, № 3840); Огей маленькими ковтками п’є чай (Досв., Вибр., 1959, 207); Ганна Ланко працювала тепер в одній із маленьких кімнат другого поверху (Собко, Зоряні крила, 1950, 237); // Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). Маленька річка; Маленьке озеро; // Невисокий, низький. Маруся перескочила через маленький перелаз (Н.-Лев., III, 1956, 335); У мене був земляк Карпо, з комендантського взводу, маленький такий чоловічок, мені до пояса (Ю. Янов., І, 1958, 312); // Неширокий, вузький. Он ярочки зелененькі, Стежечки по них маленькі, Перевиті, мов стрічечки, Збігаються до річечки (Л. Укр., І, 1951, 15); // Невеликий обсягом. Пішла вона [Миша] звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке (Гл., Вибр., 1957, 54); — Хазяїн, знавши мою чесність, посилав мене не за великими ділами по маленьких ярмарках (Кв.-Осн., II, 1956, 70).

Ілюстрації