Безумно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:12, 24 грудня 2020; Iokorol.fpmv20 (обговорення • внесок)
Безумно, присл. до безумний В Сочі на нього чекає Людмила Аполлонівна.. Вона безумно любить його (Олександр Корнійчук, II, 1955, 246); Легко так дісталась перша перемога; Ворога змішав безумно смілий напад (Василь Еллан, I, 1958, 75).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
