Пішки

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пішки, нар. = Піхом. Було в мене троє коней, тепер хожу пішки. Грин. III. 200.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІ́ШКИ, присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 258); Важку п'ятдесятиденну подорож було закінчено. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 259). Під стіл пішки ходити — бути дуже малим (про дитину). — Цей самий Ісаєв ще під стіл пішки ходив, коли я з Ковпаком турків та татар лупцював на Берді (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 228); — Коли була революція, я під стіл пішки ходила (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 101).

Село Пішки

Пі́шки — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. Назва села походить від горбистої місцевості, зв'язок між жителями якої можливий тільки пішки.

Ілюстрації

Unna7.jpg 118c5c06b07fcb4b7ea90d6cfbf28e20.jpg 375px-Пішки. Земська школа. Бл. 1914 р..jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/pishky#:~:text=%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%C2%AB%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8%C2%BB,(%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8).

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8

Зовнішні посилання