Торохтіння
Торохті́ння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням торохкотіти та звуки, утворювані цією дією. День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, — все лишилося десь за мною (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 46); За нашою машиною, як і раніше, торохтить мотоцикл. Десь на півдорозі не чути стало торохкотіння (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 290); Десь здалека зачулось торохкотіння кулемета (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16).
Орфографічний словник української мови
торохкоті́ння іменник середнього роду
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
торохкотіння -я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією.
Медіа
