Журиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:43, 21 грудня 2020; Kamuzychenko.ij20 (обговорення • внесок)
Журиця, -ці, ж. = Жура, журба, невеселий настрій Бо тоска, журиця корм спила; - "Рекрутка" М.Устичнович
Словники
Словар української мови за редакцією Бориса Грінченка
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба. Вх. Зн. 17.
Журиця - див.сум
Журиця -ці, ж. Сб. Невеселий настрій, сум. Те саме, що журба.
Відмінювання
журиця - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний журиця журиці
Родовий журиці журиць
Давальний журиці журицям
Знахідний журицю журиці
Орудний журицею журицями
Місцевий на/у журиці на/у журицях
Кличний журице журиці
