Мережити
Мережити, -жу, -жиш, гл. 1) = Мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34. недок., перех. 1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Олесь Донченко, III, 1956, 92); * У порівняннях. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).
Зміст
Словник української мови(1970-1980)
МЕРЕЖАТИ, аю, аєш і МЕРЕЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.
1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Олесь Донченко, III, 1956, 92); * У порівняннях. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Степан Васильченко, IV, 1960, 20).
2. Те саме, що вишивати. А вельможна панна сіла си в віконце, Тонесеньку хустку злотом мережить (Юрій Федькович, I, 1960, 112); Та візьми вишиванку з планшета в крові, Де Оксана мережала маки (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 58).
3. Вирізьблювати узори на дереві, дерев'яних предметах. Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші .. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); У шкільній майстерні виготовили різці та жолобчасті долотця. Разом з учнями мережив узорами полиці і Турбай (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 299).
4. перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо. Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Біля потічка горобці пили воду, мережали лапками густу грязючку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 94); Роки зарівняли траншеї глибокі, Що з півдня на північ мережили поле (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 30);
// Дрібно писати на папері; взагалі писати, розповідати барвисто, витіювато, пишномовно. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи (Тарас Шевченко, II, 1953, 214); Перо моє — пісні мережить, пісні, що закликають в бій (Павло Тичина, II, 1957, 77); Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розповіді] і знов почав мережити поволі епопею геройську (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384);
// Рухаючись, прокладати невидимі лінії на чому-небудь. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 183); Третій радянський супутник землі.. яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука і життя, 2, 1959, 21).
Словник лемківської говірки
МЕРЕЖИТИ -режу, -жиш, Пт. Витягати з ткані нитки і обшивати кольоровими нитками; робити мережку.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674. Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/merezhaty https://ukrainian_lemko.academic.ru/7083/%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8
