Пхикати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пхи́кати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Тихо плакати. Дивились, молились Старі мої. А сердешне [дитя] Неначе благає: Випручало рученята.. і замовкло, Неначе не плаче, Тілько пхика (Тарас Шевченко, I, 1963, 311); Прокинувшись вранці, Таня почала пхикати та вередувати, в неї посоловіли очі, почервонів носик (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 5); * Образно. Гупає бубон, пхикає скрипка, і ноги молотять землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242).Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


2. розм. Те саме, що пхе́кати. — Я їв картоплю, — гордо каже Віктор.. — Пх! — презирливо пхикає Поль. — Теж мені сніданок! (Ів., Таємниця, 1959, 139).Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 414.

Ілюстрації

Дитина.jpg Дядя.jpg Дот.jpg Дяд.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 414.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%85%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання