Рундук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рундук, -ка, м1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. Рундучок. МВ. II. 32.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 909.

РУНДУК, а, ч. 1. Те саме, що ґанок. Добре втомившися, знайшла вона чималий будинок з великим рундуком (Гр., Без хліба, 1958, 83); Дівчина зійшла на легкий, обгороджений балясинками рундук, зупинилася перед дверима (Стельмах, І, 1962, 130).

2. Легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі. Пішла я в той ряд, де продають огородину. А ряд той довгий, похожий на вулицю: по обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (Н.-Лев., III, 1956, 264); Серед приватних крамничок і рундуків метушилися покупці та продавці (Рибак, Час.., 1960, 156).

3. Невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (перев. взуття). На розі вулиці моєї У голубому рундуку Працює швець (Нех., Ми живемо.., 1960, 118).

4. Великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь.- Отже я й кажу: і на березі не був, і про своє господарство не потурбувався. В рундуці що робиться! Смітник! (Ткач, Жди.., 1959, 5); // Продовгуватий ящик для сидіння або лежання. На цвинтарі, і там не без іграшок: де побачать, що на рундуках полягали дівчата, так їх і поперекидають [парубки] (Кв.-Осн., II, 1956, 239).

Слово "рундук" в інших мовах

рунду́к род. п. -а́ «возвышение со ступеньками», «прилавок с ящиками (на рынке, в каюте, у штурвала)», «большой ларь (одновременно скамья)», «сиденье», яросл., череповецк., вологодск. (Даль, Герасим.), донск. (Миртов), «крыльцо», перм., владим., новгор. (Даль), укр. рунду́к «крыльцо, стойка, прилавок», блр. рунду́к «длинный сундук, ящик для снопов в амбаре», смол. (Добровольский), др.-русск. орондук «подушка» (Сказ. Мам. 26), рундук «возвышение», Иона (1649 г.), 87 (дважды), на рунке, местн. ед. (Сказ. Мам. IV; Шамбинаго, ПМ 94). Из тюрк. orunduk «подушка, подкладка, лежанка, сидение», тат. urundyk «сиденье»; см. Банг, Túrán, 1918, 304 и сл.; Фасмер, ZfslPh 20, 400; Мi. ТЕl., Nachtr. 1, 62. Ошибочно произведение из нем. Rundung «закругление, окружение» (Маценауэр 299; Потебня, РФВ 1, 263 и сл.; Преобр. II, 224).

Словоформи слова "рундук"

рундук - іменник, чоловічий рід, неістота

Відмінок Однина Множина
Називний рундук рундуки
Родовий рундука рундуків
Давальний рундукові рундукам
Знахідний рундук рундуки
Орудний рундуком рундуками
Місцевий на/у рундуку на/у рундуках
Кличний рундуку рундуки

Ілюстрації

Russian woman spinning yarn, Izvedovo village (by Sergei Prokudin-Gorskii, 1910).jpg Prodam-ili-sdam-kiosok-photo-fe9c.jpg SkryniaWesilna.jpg

Див. також

Джерела та література

- Словник.ua Рундук - Происхождение слова рундук - Рундук