Березна Юлія Віталіївна

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі Українська Спеціалізована Загальноосвітня Школа І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням окремих предметів!Курсивний текст

В школі відбувається активне впровадження ІКТ в освітньому процесі. Створюються умови для організації навчання та використання новітніх технологій. Анкетування вчителів Анкета [[1]] Результати анкети тут [[2]] Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу Апаратне забезпечення: • 3 комп'ютерні класи • 8 інтерактивні дошки • 2 мультимедійні комплекти • 5 телевізорів Оснащення комп'ютерами: для управління: • Директор (1) • Заступник директора з навчально-виховної роботи (1) • Секретар (1) • Бухгалтерія (2) Для навчання: • Початкова школа(12) • Каб.інформатики №1 (12) • Каб.інформатики №2 (15) Програмне забезпечення: • Microsoft office • Windows • Сходинки до інформатики

Інформаційне забезпечення: Інформаційно-освітнє середовище школи представлено -сайтом школи, який реалізує освітню політику школи. На сайті подано коротку інформацію про адміністрацію та вчителів школи. Постійно оновлюється інформація про події та свята школи, надаються фотозвіти. 2 вчителя інформатики підтримують ІТ інфраструктуру школи і забезпечують використання ІКТ в навчально-виховному процесі. Учні починають вивчати інформатику з 2 класу. У наявності підручники та робочі зошити за новою програмою.

Методичні рекомендації З кожним днем використання ІКТ в освіті набуває важливішого значення. Тому школа та вчителі повинні бути готовими до змін та впровадження новітніх технології. Але необхідно провести детальний аналіз навчального закладу за такими критеріями: завантаженість комп’ютерних аудиторій, готовність педагогічних працівників використовувати новітні технології, використання можливостей корпоративної мережі в навчальному процесі та управлінській діяльності. Забезпечувати та мотивувати вчителів до використання ІКТ. Модернізація ІТ інфраструктури: • Необхідно забезпечити школу більш якісними та швидкісним інтернетом. • Забезпечити кожен кабінет сучасною технікою. • Створити ЕОС школи, що дасть змогу вчителям ділитись досвідом, учням поглиблювати знання дистанційно. • Створення електронного журналу та електронних щоденників. Формування ІК- компетентності вчителів, вихователів освітньої установи: • Проводити семінари і тренінги для вчителів. • Надавати вчителям можливості проходження курсів підвищення ІК-компетентності. • Мотивувати вчителів та показувати можливості використання сучасних технічних засобів в освіті.

Семінар на педагогічній раді щодо онлайн навчання''''Жирний текст'''--Юлія Віталіївна (обговорення) 08:22, 11 листопада 2020 (EET) Інтерне́т-осві́та (англ. Online tutoring) — освіта, що здійснюється з використанням ресурсів та технологій глобальної мережі Інтернет. У відношенні до поняття дистанційна освіта є видовою відмінністю, більш строго регламентує техніко-технологічну специфіку навчання — використання мережі Інтернет (дистанційно можна навчатися не тільки через Інтернет, але і за допомогою локальних мереж, відеозв'язку тощо) Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет. Олайн навчання може бути ефективним лише за таких умов: — ретельного планування й проєктування освітнього процесу на основі обґрунтованого використання цифрових інструментів (не всіх існуючих, а обмеженої кількості), що забезпечують підтримку основних видів педагогічної діяльності вчителя та учнів; — наявності підготовлених якісних матеріалів і завдань в електронному форматі, які будуть доступними для учнів в будь-який час та з будь-якого місця перебування; — спланованої чіткої послідовності їх вивчення і виконання, яка передбачає застосування інноваційних педагогічних технологій навчання; — високого рівеня цифрової компетентності всіх учасників освітнього процесу — керівників освітніх установ, вчителів, учнів, батьків. Без дотримання умов відбувається не дистанційне навчання, а перенесення елементів очних занять в онлайн-середовище, яке, як засвідчила практика, не приводить до отримання якісних освітніх результатів. Шкільний сайт, групи у Вайбері, телефонні дзвінки — для навчання під час карантину ми використовуємо безліч методів. Мабуть, найбільш активним та дієвим каналом комунікації є чат у Вайбері. Туди кожен вчитель закидає завдання, які потрібно виконати, а також посилання на власноруч розроблені відео-уроки, опорні конспекти... Оксана Лукянчук, учениця 11 класу Баївської школи Мені подобається дистанційне навчання, адже це досить цікаво. Зараз уроки у нас проходять на різних онлайн-платформах. Математика — МійКлас, заняття з англійської відбуваються у Zoom, а для інших предметів використовуємо Google Classroom. Богдан Камець, учень 7 класу Боратинської школи 39 Розглянемо шляхи забезпечення зазначених умов. а) Використання освітньої електронної платформи Дистанційне навчання на основі електронних форматів може здійснюватися в двох форматах: синхронному й асинхронному. На практиці співвідношення застосування цих режимів залежить від об’єктивних технічних умов забезпечення школи та учасників освітнього процесу — з одного боку, та від віку учнів, які навчаються, та відповідних навчальних предметів — з іншого боку. Але, незалежно від пропорції їх застосування (50 % на 50 %; 30 % на 70%, 20 %–80 % тощо), для організації освітнього процесу обов’язково потрібно використовувати освітню платформу (або освітній сайт, репозиторій, хмарні сервіси тощо), що забезпечить персоналізований доступ всіх учасників освітнього процесу для виконання своїх освітніх ролей виконання професійних завдань. Наприклад, вчителі — для розміщення навчальних та дидактичних матеріалів в електронному форматі, учні — для отримання навчальних матеріалів та розміщення власних виконаних завдань, адміністрація — для моніторингу процесу та результатів навчальної діяльності. Така освітня платформа (або програмний застосунок), яку також називають LMS (Learning Management System, система управління навчанням), призначена для інтеграції цифрових інструментів навчання, а також адміністрування, управління та поширення навчальних програм, формування аналітики звітності процесу навчання. Метою застосування освітньої платформи є організація такої взаємодії учасників освітнього процесу з навчальним контентом і між собою, яка дозволить досягти освітньої мети. В переважній більшості заклади середньої освіти не мали на власних серверах встановленої освітньої платформи, та під час карантину нашвидкуруч намагались знайти їй замісників, використовуючи хмарні рішення. Освітню платформу, наповнену змістом, можна використовувати в двох форматах — асинхронному та синхронному, кожен із яких має свої переваги та обмеження (таблиця 1). Таблиця 1 Формат Переваги Обмеження Асинхронний — гнучкість графіка освітнього процесу; — можливість учню засвоювати програму у власному темпі; — доступність навчальних матеріалів у будь-який час — неможливість швидко отримати зворотний зв’язок від вчителя при нерозумінні навчального матеріалу; — складність розвитку навичок, які вимагають взаємодії з вчителем під час їх відпрацювання (наприклад, гри на музичному інструменті, правильне вимовляння під час вивчення іноземної мови тощо);

— високі вимоги до самостійності учнів Синхронний — швидкий зворотний зв’язок з учителем; — організація роботи в групах; 

— мотивація до навчання в процесі спілкування та співпраці — складність здійснювати індивідуальне навчання; — залежність ефективності навчання від особистості вчителя та його професійних та цифрових компетентностей; — високі вимоги до якості зв’язку під час занять 40 Слід зазначити, що вчителі окрім авторських навчально-методичних і дидактичних матеріалів при роботі з освітніми платформами можуть використовувати готові матеріали з різних джерел, створені спеціально для дистанційного навчання, наприклад, масові відкриті онлайн-курси, матеріали е-підручників, матеріали репозиторіїв, відеолекції на науково-освітніх каналах YouTube. Як свідчить аналіз практики, в Україні найпопулярнішими освітніми платформами є такі: Moodle, Google Classroom, WebTutor, iSpring, Collaborator, SAP LSO, Edmodo, Мій клас (українська платформа), ClassDojo та ін. Слід зазначити, що ті вчителі-практики, які працюють з освітніми платформами, найчастіше використовують Moodle і Google Classroom. На нашу думку, це пов’язано з тим, що в Україні напрацьовано певний досвід використання зазначених освітніх платформ, наявні окремі методичні рекомендації щодо їх використання тощо. Цікаво, що, відповідно до результатів опитування, учасники освітнього процесу в цілому позитивно оцінюють якість навчання за допомогою освітніх платформ58. Так, 36,7 % респондентів зазначають, що якість відмінна, 40,8 % — що добра. Це, безсумнівно, свідчить про професіоналізм і достатній рівень цифрової компетентності тих педагогів, які використовують освітні платформи на практиці. Водночас, зауважимо, що на сьогодні таких педагогів небагато, використання освітніх платформ у системі середньої освіти не є масовим явищем, бо використання освітньої платформи потребує технічної підтримки вчителям від спеціально навчених спеціалістів, які https://docs.google.com/presentation/d/1F6DuVkVdUBlrc8f5obbDnz9fszKydVJe/edit#slide=id.p1 встановлення та налагодження потрібних параметрів освітньої платформи та в будь який час зможуть надати вчителеві потрібну допомогу. Крім того, використання освітніх платформ у закладах середньої освіти потребує від учнів наявності власної поштової скриньки, що дозволено учням, старшим за 13 років Завдання 4 Запровадження електронних журналівКурсивний текст [[3]]

Презентація " Інтернет навчання"Курсивний текст [[4]]