Хіть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті..Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. Хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
