Уберегатися

Уберега́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. уберегтися, -режуся, -жешся, гл. Уберегаться, уберечься. Я горілки не п’ю, од пива не вп’юся і сам, молод, слави вбережуся. Грин. III. 263.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

УБЕРІГАТИСЯ (ВБЕРІГАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УБЕРЕГТИСЯ (ВБЕРЕГТИСЯ), ежуся, ежешся, док., від кого — чого, заст. кого, чого, також без додатка.

1. Залишатися неушкодженим, ховаючись, захищаючись від кого-, чого-небудь. Хатнього ворога не вбережешся (Номис, 1864, № 11095); — Була в мене пропасниця. Чотири місяці мучила, і ноги попухли; ходила до лікаря, дав чогось, звелів застуди остерігатися; так хіба ж убережешся, як і води нікому подати (Любов Яновська, I, 1959, 297); Легко їм [панночкам] бути білими у світлицях, спробували б вберегтися отут, на вітрах, під нещадною зливою сонця... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 28).

2. перен. Запобігати неприємностям, шкідливому впливові чого-небудь і т. ін. Не вбереглася.. Катря своєї недолі (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Головний принцип історичного матеріалізму — розглядати всі явища у їхньому взаємозв'язку, в розвитку — дозволяє нам уберегтися від крайнощів, від суб'єктивізму (Радянське літературознавство, 1, 1961, 25).