Юридика

Юриди́ка, -ки, ж. Вѣдомство имѣній одного какого либо владѣльца. Чуб. VI. 98, 200, 217.

Інші пояснення

Юриди́ка — частина території міста, наділеного Магдебурзьким правом, у Великому князівстві Литовському та Польщі, що належала Церкві чи певному світському магнату або шляхтичеві, не підпорядкувалася міській владі та не виконувала на користь міста ніяких повинностей. Походить від лат. juridicus — судовий.

Юридики були істотним елементом соціально-економічного життя Великого князівства Литовського. Вони багато в чому визначили структуру міського і містечкового населення України і Білорусі, подальший розвиток міст.

Юридики вже існували в середньовіччі, але більшість їх сформувалися, починаючи з XVI століття, після початку повного панування шляхетства над містами. У Польщі юридики були ліквідовані сеймом 1764 року, остаточно — рішенням сейму від 18 квітня 1791.

Власниками юридики були шляхта або церква.

Джерела

А. В. Фелонюк. Юридики // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 703. — ISBN 978-966-00-1359-9. В. С. Кульчицький. Юридика // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1. Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848).— К.: Атіка, 2006.— 160 с.— С. 114. ISBN 966-3261-191-9