Безрадісний

Безрадісний, -а, -е. Безотрадный.

Тлумачний словник

БЕЗРАДІСНИЙ, е. Позбавлений радості; сумний. Якби не було в їх надії, що тією роботою осягнуть вони мету бажану, було б життя їм безрадісне (Гр., І, 1963, 377); У багатьох творах Манжура показав тяжке становище трудящої жінки - дівчат-наймичок, матерів у експлуататорському суспільстві, безрадісну долю дітей-сиріт (Іст. укр. літ.. І, 1954, 478); // Який не викликає радості; похмурий, невеселий. Заграло та й ущухло Червоне море, висохло, й осталась безрадісна пустиня після нього (Л. Укр., І, 1951, 257); - Скажіть, Оленчук, чим вас привабив цей суворий безрадісний край? (Гончар, Таврія.., 1957, 350).