Женишина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:37, 4 грудня 2019; Mokoren.fpmv19 (обговорення • внесок)
Женишина, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Мет. 98. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. Чуб. ІІІ. 161. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Мкр. Н. 39. Лежить моя женишина як квітка в’яла. Мет. 98.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
|
|
