Побідник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:25, 3 грудня 2019; Vkfedorchenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив’язав. Котл. Ен. V. 45.
Значення
Той, хто переміг, здобув перемогу, взяв верх над ким-небудь в битві, змаганні, протистоянні(виграв бій або війну),наніс супротивнику поразку.
У переносному значенні виходити переможцем із труднощів, важкого становища, боротьби із стихією, долати які-небудь перепони, перешкоди.// Виявляючись важливішим, сильнішим за кого-, що-небудь, отримувати верх над кимсь, чимсь. // Пересилювати якісь відчування, почуття, емоції. Також вживається у значенні перемагати (перемогти) хворобу — справлятися з хворобою; видужувати.
Synonyms: • переможець • звитяжець • переможник