Шугонути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:14, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.