Штучний

Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі. Дещо. (Изд. 4-е), 37.

Сучасні словники

ШТУЧНИЙ 1, а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. штука 1 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кофейних сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 89); Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300 г) і ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (Українські страви, 1957, 343); Штучні товари; Штучний хліб; // Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 553.Коментарі (0) ШТУЧНИЙ 2, а, е.

1. Зробл. рукою людини. Альтанка, куди прийшли князь із княжною, стояла на штучному острові, що його спорудили ще за часів старого князя Каліновського кріпаки (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 34); — Щойно побачите, — промовляв черговий лікар далі, — що камфора, грілки, кисень і все інше діють недостатньо, зараз же викликайте Вадима Григоровича й просіть у Марії Степанівни штучну плазму й кров для переливання (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 97); // Схожий на справжній (про речі). Появився нараз, не знати відки, якийсь старий, лисий кавалер, з штучними зубами і перукою (Іван Франко, VIII, 1952, 233); Були це якісь старомодні шпильки та гребені, переношені рукавички, .. пом'яті штучні квіти (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 73); Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно .., штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 125); Воскована підлога, хороші меблі — все те купалося в тій заливі штучного світла і чулося тут немов у себе дома (Іван Франко, I, 1955, 318); О сонечко! давай нам більш, на землю Проміння, бо земля тепла вже хоче; А наші всякі штучнії проміння Палаци хай освічують холодні (Володимир Самійленко, I, 1958, 120); Працівники фізико-технічного інституту Академії наук УРСР провели вперше в Радянському Союзі дослідження по штучному розщепленню атома (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 112); // Подібний до природного (про явища, процеси і т. ін.). Василько знає, де на сортодільниці випробовується червона болгарська кукурудза, звідти він і візьме пилок для штучного запилення (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 153); Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271). ▲ Штучне дихання див. дихання; Штучний добір див. добір; Штучний каракуль див. каракуль; Штучний супутник див. супутник; Штучний холод див. холод.

2. Надуманий, вигаданий, несправжній. Не придатні до життя, хворобливі, штучні, надумані форми, зробивши своє, гинуть (Василь Еллан, II, 1958, 72); Зустрітись із народом — це значить викинути все штучне з свого серця і заговорити мовою приступною, як може говорити тільки людина дозріла (Павло Тичина, III, 1957, 71); Буржуазні націоналісти .. засмічували нашу прекрасну мову штучними, незграбно вигаданими словами (Максим Рильський, III, 1956, 63); Вірші мимоволі диктували штучний, неприродний ритм, групувались у фрази, шикувались у тиради, тягли на фальшиву патетику, сценічний трафарет (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 125); Українська радянська література правдиво відобразила визвольний похід Червоної Армії і возз'єднання раніше поділених штучними кордонами українських і білоруських земель (Історія української літератури, II, 1956, 188); // Позбавлений простоти, природності. Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 116); Як і в усіх людях, Клим і в Алині хотів би знайти що-небудь штучне, видумане (Максим Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, I, 1952, 110); Всі тріскучі й ніжні слова, звернені до мене, здавалися мені тепер штучними й надуманими (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 177); Запропонований авторами поділ коркової речовини надниркових залоз на три, чотири та п'ять шарів, різних за своїм фізіологічним значенням, цілком штучний і не відповідає дійсності (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 82); // Притворний, роблений, нещирий. — Кахи-кахи! — скрипів Каленик. Незабаром той штучний кашель переходив у справжній і виповняв хату невпинним бухиканням, з свистом і затягуванням (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); На обличчі перш усього кидались в очі білі, рівні зуби і штучна усмішка (Леся Українка, III, 1952, 601); Прядка так і стояла не винесена з хати. Марія немов зраділа їй, швидко підійшла до неї, покрутила і з сміхом негарним у штучним оглянулась на чоловіка, — А я думала, що ти вже й прядку мою викинув (Андрій Головко, II, 1957, 151).

3. розм. Гарно, із смаком зроблений; красивий, вишуканий. Так ось коли побачив співака! Яка мальована та штучна птиця! (Євген Гребінка, I, 1957, 78); Ожила Моя сердешна молодиця! І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Персні й намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини… Все те так і сяло та грало (Панас Мирний, III, 1954, 257); Стоять [сестри] поруч: на старшій сукня штучна, ясної барви, старанно дібрана до лиця (Леся Українка, III, 1952, 499); Ридваном штучним Проїздила [гетьманівна] з-за Дніпра у Київ Із полковником (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 206).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 553.

Ілюстрації