Музиченько

Музиченько, -ка, м. Ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МУЗИЧЕНЬКО

1) Пестл. до музика. Військо йде, короговки мають. Попереду музиченьки грають (Укр.. лір. пісні, 1958, 468); Лиш тоді звела [Олена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки "Засвистали козаченьки в похід сполуночі" (Тич., II, 1957, 330).

2) Вид мистецтва, що відбиває дійсність і впливає на людину за допомогою осмислених і особливим образом організованих звукових послідовностей, що складаються в основному з тонів.

3) Специфічний різновид звукової діяльності людей. З іншими різновидами (мова, інструментально-звукова сигналізація і т. д.)

Ілюстрації