Княжа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:45, 21 листопада 2018; D.nastas (обговорення • внесок)
Княжа(я́), -жа(я́)ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алканпаша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення, значення слова «княжа»: КНЯЖА́, ати, сер., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 122).
Ілюстрації
|
