Смичок

Смичок, -чка, м. = Лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Смичок 1 — (від старослов. «смикать») дерев'яна паличка з натягнутим уздовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Для кожного струнного смичкового інструменту передбачений свій тип смичка, відповідно смички бувають скрипковими, альтовими, віолончельними і контрабасовими. А для кожного розміру інструменту відповідний розмір смичка, так, наприклад, смичок для скрипки 3 / 4 для відповідного інструменту.

Смичок 2, чка, чол. Те саме, що смик 2. Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).

Ілюстрації