Сердечник

Сердечник, сердешник, -ка, м. Шух. І. 176. 1)Людина, що страждає хворобою серця. 2) Часть друлівника.3)Лікар, що лікує хвороби серця; кардіолог. 4) Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

СЕРДЕЧНИК 1 чол., техн. Стержень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось; осердя. "Сердечник технічного трансформатора складається з окремих стальних пластин, зібраних в замкнену раму тієї чи іншої форми"

СЕРДЕЧНИК 2, а, чол., розм.

1. Людина, що страждає хворобою серця. "Людина, що страждає хворобою серця. Лише відкриття вчення про інфаркт міокарда дало найменування великій драмі людського життя... Перед першою світовою війною такі сердечники вважалися рідкістю" 2. Лікар, що лікує хвороби серця; кардіолог.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словарь української мови