Чорнобривка

Чорнобривка, -ки, ж. 1) Чернобровая. Грин. III. 610. Купив же я черевички своїй чорнобривці. Чуб. III. 95. 2) Пт. Glareola malanoptera.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Академічний тлумачний словник української мови:

ЧОРНОБРИ́ВКА, и, жін. Та, що має чорні брови. Купив же я черевички своїй чорнобривці (Словник Грінченка); Ой піду я попід сад, чи не впаде сливка, Чи не вийде дівчинонька, моя чорнобривка (Коломийки, 1969, 143); Було що справді, а що снилось, Які моря перепливав! .. І темний гайок зелененький, І чорнобривка молоденька, І місяць з зорями сіяв, І соловейко на калині То затихав, то щебетав (Тарас Шевченко, II, 1963, 44); Замріявся юнак біля стенда, очей з чорнобривки не зводить, яка посміхається до нього з портрета, мов жива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 114). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 357.

Ілюстрації