Хватаний
Хватаний, -а, -е = Хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХВАТАНИЙ, а, е. 1. розм., рідко. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хватати, у знач. прикм., заст. Поспішний. Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка.. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну
1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Хома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 388); // у знач. ім. хапане, ного, сер. Чужі речі, привласнені таємно. Лучче [краще] в латанім, ніж в хапанім (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 212).
2. Який робиться наспіх, швидко; поспішний. — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299).
Чол.р Жн.р Ср. р Множ.
Називний - хватаний - хватана - хватане - хватані
Родовий - хватаного - хватаної - хватаного - хватаних
Давальний - хватаному - хватаній - хватаному
Знахідний - хватаний, хватаного - хватану - хватане - хватані, хватаних
Орудний - хватаним - хватаною - хватаним - хватаними
Місцевий - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаній - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаних