Рівний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:24, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рівний, -а, -е. 1) Ровный, гладкій. Ой я зроду чумакую, йду на гору не бичую, а із гори не гальмую, по рівному поганяю. Чуб. V. 1034. 2) Ровный, прямой. Пішов гордою ходою Яким рівний, дужий з широкими плечима. Левиц. І. 262. Голос був у неї чудовий, тонкий та рівний, як шовкова нитка. Левиц. І. 112. 3) Равный, одинаковый. Кінь коневі не рівний. Ном. № 1019. Одного батька діти, та не рівні. Ном. № 9229. Ум. Рівненький, рівнесенький.
