Палений

Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.

Сучасні словники

1.2. у знач. прикм. Який горів (у 1 знач.); горілий. З димарів хат, що курилися, в повітрі пахло паленим деревом (Чорн., Потік.., 1956, 54) Од хліва тхнуло паленою шерстю (Мур., Бук. повість, 1959, 130); Гострий запах паленої сірки ще не вивітрився, він свердлив у носі і сльозив очі (Голов., Тополя.., 1965, 5); // у знач. ім. па́лене, ного, с. Те, що виділяє запах згару. Ранок був темний-димний і туманний. Страшно пахло горілим і паленим (Смолич, II, 1958, 39).

Ілюстрації