Цибок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:59, 16 листопада 2019; Avsheliah.fpmv19 (обговорення • внесок)
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Цибок - стебло цибулі, висадженої на насіння; стрілка, безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі; ЦИБУ́К розм.,ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба). По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 206.