Молодюк
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Зміст
Сучасні словники
1)Мала дитина. — А щодо опікунства над цими малюками, — сказав суддя, звертаючись до господаря, — то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Фр., VI, 1951, 199); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (Чорн., Визвол. земля, 1959, 183); // Молодший школяр. Старшокласники йшли поважно, про щось перемовляючись, а малюки ідуть-ідуть та й спиняться, посперечаються або заведуть якусь гру і вже тільки згодом, опам’ятавшись, кинуться бігцем до школи (Збан., Переджнив’я, 1955, 156).
2)ДИТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дити́на 1, 2. Дитинка спить, а доля її росте (Номис, 1864, № 1681); [Груїчева:] Я ніколи не повірю, щоб Люба була справді такою дитинкою, яку вона з себе удає (Л. Укр., II, 1951, 56); — Розумну дитинку, Химо, маєте, — заздрили їй молодиці (Кач., II, 1958, 21); * У порівн. На зеленому горбочку, У вишневому садочку, Притулилася хатинка, Мов маленькая дитинка (Л. Укр., І, 1951, 59).
Ілюстрації
|
|
|
|
