Парта

Парта, -ти, ж. 1) Парта, школьная скамья. Левиц. Краще бути першим за партою в коллегії, ніж другим на Україні. Морд. Пл. 159. 2) Родъ женскаго головнаго убора. Гол. Од. 81. Дѣвичій головной уборъ бархатный съ жемчугомъ. Вх. Уг. 257. Дали ми тя, дали, в той перловой парти, тепер тя найдеме в білом пакулати. Гол. IV. 441.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний слувник (1970-1980)

ПА́РТА, и, жін. Шкільний учнівський стіл з похилою верхньою дошкою, з'єднаний у нижній частині з лавою. В темний вечір зим холодних, В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать.. казки (Яків Щоголів, Поезія.., 1958, 187); Вчитель пішов між рядами парт (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 30).

Сидіти (учитися) за партою; Сідати (сісти) за парту — здобувати освіту. Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 72); — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (Олесь Гончар, III, 1959, 324).

Ілюстрації