Відгоріти

Відгоріти. См. Відгоряти.

Сучасні словники

ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка); // Кінчати горіти. * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35). Відгоріти - дієслово, доконаний вид. Вілгоряти (-я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.) Інфінітив відгорі́ти

	Однина	Множина

Наказовий спосіб 1 особа — 2 особа — — Майбутній час 1 особа — — 2 особа — — 3 особа відгори́ть відгоря́ть Минулий час чол. р. відгорі́в відгорі́ли жін. р. відгорі́ла сер. р. відгорі́ло

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=QYR2T5B1wYg