Псячий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:40, 10 листопада 2019; Ammerezhko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Пся́чий, -а, -е = Песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Сучасні словники
СОБА́ЧИЙ, а, е.
1. Між бурлаками почалася тривога: одні казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути, другі казали, що посесор годує людей собачим м'ясом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 211);
Подавали солодке. Савка гримів ложечками і простягав білі у рукавичках руки між лікті панів і собачі морди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 388);
Десь здалека чувся гомін, собаче гавкання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 65);
Оленячі і собачі запряги й досі в найпоширенішим транспортом на півночі (Наука і життя, 3, 1971, 54);
Академічний тлумачний словник (1970—1980)