Чорногривий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 9 листопада 2019; Vposmolovych.fpmv19 (обговорення • внесок)
Чорногривий, -а, -е. Черногривый. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧОРНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має чорну гриву. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Іван Франко, VI, 1951, 10); Іржуть на вітрі коні чорногриві (Андрій Малишко, Чотири літа, 1946, 148); * Образно. Ось і сьогодні вечір чорногривий, неначе кінь басує вороний, а я іду, волоссям сивий, сивий, і тільки серцем, серцем молодий (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 20);
// у знач. ім. чорногривий, вого, чол. Кінь, який має чорну гриву. Чорногриві, обійшли обози, Неживих знайшли господарів — Й потекли гарячі кінські сльози Гайдукам поміж смолистих брів (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 82).