Чорнокорінь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чорноко́рінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


Чорнокорінь лікарський (лат. Cynoglossum officinale, місцеві назви — медунка собача, чередник, щелкуха тощо) — дворічна сірувато-м'якоопушена рослина родини шорстколистих (30—70 см заввишки) з товстим темним стрижневим коренем. Стебло прямостояче, просте, борозенчасте густо вкрите листками, у верхній частині розгалужене. Прикореневі листки (15-20 см завдовжки, 20-50 мм завширшки довгасто-ланцетні, гострі, звужені в черешок, до початку цвітіння засихають. Стеблові — чергові, ланцетні, гострі, зісподу майже повстисті; верхні — сидячі з напівобгортною основою. Квітки — правильні, пониклі, у довгих завійках, зібраних у волоть. Квітконіжки прямостоячі, при плодах відхилені вниз. Чашечка зрослолиста, частки чашечки довгастояйцеподібні. Віночок зрослопелюстковий, п'ятичленний (5-7 мм у діаметрі), буро-червоний або брудно-темночервоний, часом з синюватим або білуватим відтінком, трубчасто-лійкоподібний або лійко-колесоподібний з темними тупими лусками у зіві. Тичинок п'ять, маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик короткий, приймочка головчаста. Тичинки і маточка заховані у трубочці віночка. Плід — розпадний горішіок. Горішки (5-7 мм завдовжки) сплюснуті, яйцеподібні, з потовщеним краєм, на спинці опуклі, вкриті крючкуватими шипами.

Росте чорнокорінь як бур'ян на лісокультурних площах, на розсадниках, трапляється на пустирях, уздовж лісових доріг. Рослина тіньовитривала. Цвіте у травні — червні. Поширений по всій Україні. Заготовляють його у місцях поширення.

Ілюстрації

Cornokorin.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання