Комин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:36, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Комин, -на, м. 1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Чуб. VII. 381. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці. Левиц. 1. 2) Дымовая труба на крышѣ. 3) Полка кремневаго ружья. Шух. І. 231. Ум. Коминок.
