Літ

Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720.

ЛІТ 1, льоту і рідше лету, чол.

1. Те саме, що летіння. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 139); Снаряди падали то тут, то там, скорочуючи літ (Яків Качура, Вибр., 1953, 311); Рання, рясна сивина, Тихим туманом розвійся. Лету в минуле не бійся, Пісне юнацька, ясна (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 45); Те саме, що літання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 406).

На літ кого, чого — відстань, яку може пролетіти хто-, що-небудь. Кривоніс, не пробіг і на літ стріли, як побачив ватагу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 369).

На льоту (лету): а) під час літання. Гуляла хуртовина по степах, замерзали подорожні, й пташки падали на лету (Олександр Довженко, I, 1958, 471); б) нашвидку, мимохідь. Син.. щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (Олесь Гончар, II, 1959, 121); На льоту (лету) хапати (ловити): а) ловити кого-, що-небудь, що летить, літає. Ми кидали в двері поштового вагона мішок із сургучевою печаткою і на льоту хапали інший (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 39); б) швидко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. Надаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, ..прослідити його зв'язок з іншими (Іван Франко, VII, 1951, 120); Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 362).

2. Період найінтенсивнішого розмноження летючих комах. Весняний літ мух... триває від одного до трьох, місяців (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 113).

3.У давній Литві — грошова одиниця.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 526. ЛІТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову літературний, напр.: літконсультант, літфак.