Мінливий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мінливий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.

Академічний тлумачний словник

МІНЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який швидко змінюється. Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір ґрунту, на якому вони живуть (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 35); Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. То він веселий, то сумний — мінливий, наче хвиля (Качура, II, 1958, 474); // у знач. ім. мінливе, вого, сер. Те, що швидко змінюється. Багатство живописання людської особи не перетворюється в самоціль [у Л. Толстого]; у мінливому письменник вміло показує стале, типове, яке зрештою і визначає оцінку персонажа (Радянське літературознавство, 1, 1961, 46); // Який зазнає різких змін (про погоду). Погода дуже мінлива. Вона змінюється не тільки протягом доби, але навіть протягом кількох годин (Фізична географія, 5, 1956, 94); Нинішньої осені погода в Донбасі була на диво мінлива (Літературна газета, 8.I 1957, 1); // Який триває недовго (про щастя). Але щастя людське — мінливе, і почесні обов'язки державного ката недовго давали Кемпбелові забезпечений додатковий прибуток (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 190).

2. З переливами відтінків, тонів (про барви, звуки тощо). Ніжна, тепла блакить неба відбивалася мінливими барвами в напрочуд спокійній затоці (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 26); Дівчина.. струшує кучерями, любуючись їх мінливим блиском (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 218).

Словник відмінків

відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р. називний мінли́вий мінли́ва мінли́ве мінли́ві родовий мінли́вого мінли́вої мінли́вого мінли́вих давальний мінли́вому мінли́вій мінли́вому мінли́вим знахідний мінли́вий, мінли́вого мінли́ву мінли́ве мінли́ві, мінли́вих орудний мінли́вим мінли́вою мінли́вим мінли́вими місцевий на/у мінли́вому, мінли́вім на/у мінли́вій на/у мінли́вому, мінли́вім на/у мінли́вих

Словник синонімів

МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙрозм.,ПЕРЕМІ́НЛИВИЙрозм.,ВЕРЕДЛИ́ВИЙрозм.;НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙдіал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, начепропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти [серце] і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони [очі] й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). - Пор. 2. рухли́вий. РУХЛИ́ВИЙ (який швидко рухається, змінюється під впливом чого-небудь), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ДИНАМІ́ЧНИЙ. Червоні, мов коралі, зерна пшениці то беруться сяйвом, то гаснуть під рухливими тінями верб (М. Стельмах); З гір на долину потекли, веселими срібними дзвіночками задзвонили грайливі струмки (В. Козаченко). - Пор. мінли́вий.

Словник антонімів

ПОСТІЙНИЙ

Який триває, діє впродовж довгого часу, розрахований на довгий час, назавжди, який не припиняється, сталий.

ЗМІННИЙ

Який змінюється, не завжди буває однаковий, мінливий, непостійний, сезонний.  
Постійний, а, е ~  змінний, а, е блиск, кашель, любов, нежить, турбота, хвилювання, шум. Постійні ~  змінні докори, дощі, загрози, заходи, почуття. Бути, залишатися, стати постійним ~  змінним. Завжди, досить, дуже, мабуть, напевне, часто постійний ~  змінний. 
Жіноче серце... Чим б’єшся ти? Яка твоя любов? В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти, а в чім постійне? Мов! (І. Франко).  Стара Кукурбівна числиться на фабриці Гольштрома постійною робітницею, і вона гордиться цим, вбачаючи свою перевагу над сезонними робітниками (І. Вільде).  
Постійність ~ змінність, постійно ~ змінно; постійний ~ сезонний, сталий ~ мінливий //непостійний Пор. ще: ПОСТІЙНИЙ ~ ТИМЧАСОВИЙ