Отлас

Словник Грінченка

Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.

Сучасні словники

ОТЛА́С, у, чол. Шовкова або напівшовкова тканина, блискуча і гладенька з лиця. Блискучий отлас переливався делікатними сутінками, спадаючи аж до помосту фалдами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244); Ядзя сиділа на своєму звичайному місці й цим разом гаптувала на білому отласі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 103); Катерина набрала Іванові на сорочку червоного отласу, аж горить (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 395); * У порівняннях. Тихе повітря отласом лоскотало щоки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 439).

Історія атласу

Вперше цей матеріал згадується у ІІ столітті нашої ери. У перекладі з арабської він має назву «гладкий». Навіть у часи середньовіччя використовувати цю тканину могли дозволити собі лише заможні люди.

Винайдено такий тип переплетення в Китаї, після чого він був вивезений через Середню Азію і потрапив у Європейські країни і на Близький Схід. В ХІІ-ХІІІ ст. атлас почали імпортувати в Італію.

На Русі тканина атлас відома з XV століття.

У період епохи Відродження власне виробництво атласу з'явилося і в Європі. Але тільки в XVI—XVII століттях в Ірані навчилися виготовляти цей матеріал по-справжньому якісно.

У Московії в Середньовіччі ця тканина називалася «отлос». Вона використовувалася в основному для виготовлення чоловічого одягу, і тільки з 1920-х цей матеріал стали широко застосовувати з різною метою.