Бистрий
Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. Нп. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен. 3) Бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. Волч. у. Дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. МВ. II. 107. 4) Бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. Бистренький, бистресенький.
Академічний тлумачний словник'
БИ́СТРИЙ, а, е. Який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий. Кого ж, сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже.., Де милий ночує: чи в темному гаю, Чи в бистрім Дунаю коня напува..? (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Ой чому я не вродився птахом бистрим та швидким (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 363); Ординарець наче з-під землі вилетів на бистрому коні (Юрій Яновський, I, 1958, 145);
// Який має велику швидкість, проходить у прискореному темпі. До обіду [Антін] спізнився, але ввійшов кроком легким і бистрим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Козаки, припавши до коней, зникли.. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (Олександр Довженко, I, 1958, 226); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл — разючий дощ війни (Микола Бажан, I, 1946, 305);
// Моторний, спритний (про людину). Подружка її, гостроноса бистра молодиця, показала..: повільною ходою, мовби прогулюючись, ідуть садом Сергій і Марина (Андрій Головко, I, 1957, 448);
// Який швидко розуміє, схоплює; гострий, меткий. Де ж провидливість моя..? Де мій розум бистрий? (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Було просто дивовижно, як він швидко все схоплював, який розум у нього чіпкий та бистрий (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 251);
// Жвавий (про очі, погляд). Очиці бистрі [в Галочки], аж горять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 353); * Образно. — Так, я [поет] вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці (Леся Українка, I, 1951, 367); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23).
♦ Бистрий на розум — тямущий, кмітливий. Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно,.. що.. слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 17); Бистрий на слово — який швидко, не задумуючись, дає влучну дотепну відповідь. Антон Коза, говіркий і насмішкуватий, бистрий на слово (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 208); Дивитися (глянути і т. ін.) бистрим оком — уважно дивитися. Дивиться [батько] бистрим оком та й каже: «А в якому кутку пожар в нашій хаті?» (Марко Вовчок, I, 1955, 200).
