Знайдух
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:23, 15 січня 2019; Kofrehan.if18 (обговорення • внесок)
Знайду́х, -ха, м. = Знайда. Желех.
Сучасні словники=
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗНА́ЙДА, и, чол. і жін., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Його лице було зовсім не подібне до тамтих, — певно, се був якийсь знайда (Іван Франко, VIII, 1952, 342); Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 382).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 638.
