Озюм
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:56, 3 січня 2019; Aprusnak.if18 (обговорення • внесок)
Озю́м, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535. Озюм - ізюм
Сучасні словники
ІЗЮ́М, у, чол. Сушені ягоди винограду. Сушений виноград з насінням називається ізюмом, а без насіння — кишмишем (Українські страви, 1957, 321); Бійці кинулись розламувати решту пасок, і в кожній із них знаходили.. то перстень золотий, то замість ізюму якесь блискуче каміння (Олесь Гончар, II, 1959, 73).
Ілюстрації
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
